Любі діти

Батьки завжди бажають щоб їх діти жили щасливо, а їхнє життя було набагато легше. Такою є і головна героїня Віра. Свого часу вона багато часу і сил присвятила вихованню дітей, але «пташенята» виросли й покинули рідну домівку, поїхавши в столицю в пошуках кращого життя. Вона завжди з тривогою чекає від них звісток, але з кожним роком нащадки дзвонять все рідше. Улюблені діти заспокоюють Віру, що у них все добре, але на душі у матері неспокійно. Відсвяткувавши вихід на пенсію, Віра вирішує відвідати дітей, щоб заспокоїти материнське серце. Та виявляється побоювання не були марними. За красивими розповідями про благополучне і щасливе життя нічого немає. І у сина, і у дочок є проблеми як в особистому житті, так і в матеріальному плані. До того ж вони давно не спілкуються між собою. З добрими намірами мати вирішує залишитися і допомогти їм впоратися з труднощами. Але чи потрібна дорослим дітям її допомога?